29 серпня – День пам’яті Захисників та Захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України
Сьогодні – день, коли вся країна схиляє голову в глибокій пошані та скорботі. 29 серпня ми вшановуємо День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали найдорожче – своє життя – за наше право жити на своїй землі, говорити рідною мовою, навчатися та мріяти під вільним синьо-жовтим прапором.
Дата 29 серпня назавжди закарбована в нашій історії болем Іловайська. Вона стала символом невимовного смутку, але водночас – невиліковного гарту, героїзму та невимовної сили духу українського воїнства. Соняшники, що розквітають наприкінці серпня, стали мовчазними свідками тієї трагедії та вічним символом пам’яті про кожного й кожну, хто поліг у боротьбі за незалежність.
Для нашої освітньої родини цей день має особливий вимір. Серед тих, хто пішов у вічність заради нашого сьогодення, є випускники та батьки наших здобувачів освіти. Ще вчора вони сиділи за цими ж партами, мріяли про майбутнє, будували плани, а вже сьогодні їхні імена вписані золотими літерами до небесного строю новітніх Героїв.
Ми відчуваємо невимовний біль за кожне перерване життя, за кожну нездійснену мрію. Жодні слова не здатні загоїти рани у серцях батьків, які втратили дітей, дітей, які залишилися без батьків, та родин, чий дім спорожнів. Наш найперший обов’язок – зберегти цю пам’ять не лише на сторінках календарів чи меморіальних дошках, а й у власних серцях, щоденних вчинках, старанному навчанні та праці на благо України.
Вічна шана та світла пам’ять Героям, які назавжди залишаються в строю.
Слава Україні! Слава її захисникам і захисницям!
